Соняшник є важливою і економічно-привабливою культурою для будь-якого сільськогосподарського виробника.

При вирощування цієї культури необхідно враховувати її біологічні особливості та потреби:

1. Строк посіву. Соняшник є теплолюбивою культурою  - для проростання насіння оптимальна температура ґрунту на рівні 10-12 °С, тоді як при 4-5 °С - проростання припиняється, а  при температурах в ґрунті -2…-5 °С -  проростки та сходи соняшнику гинуть. Для появи сходів потрібно, щоб сума ефективних температур склала 115-120 °С.

      В результаті проростання насіння соняшника точка росту виноситься на поверхню ґрунту, тому повернення весняних заморозків може негативно вплинути на ріст та розвиток рослин та викликати загибель проростків.

      Тому, враховуючи прогноз погоди на найближчий місяць, який попереджає про похолодання на 10, 13 квітня та 19-23 квітня, ми рекомендуємо для зони достатнього та нестійкого зволоження починати посів після 20 квітня,  а для зони недостатнього зволоження не раніше 15 квітня, що забезпечить уникнення впливу холодового стресу на сходи.

2. Засвоєння елементів живлення з ґрунту. Важливим фактором для успішного вирощування культури є оптимізація системи удобрення (враховуючи виніс елементів з 1 т основної і відповідної кількісті побічної продукції) (мал 1.).

       Важливо підбирати не лише дози добрив, але і їх види. Так як фосфорні, калійні і сірчані добрива мають бути внесенні під основний обробіток ґрунту, то в передпосівний обробіток  - необхідне внесення азотних добрив. Для розуміння їх ефективності ми повинні пам’ятати, що рослина в основному споживає нітратну форму азоту, яка є привабливою для споживання також бур’янами та мікрофлорою (для розкладу органічних решток). Крім того, нітратна форма азоту легко може вимиватися інтенсивними дощами (кожних 3 мм опадів 1 см в ґрунті). Амонійна форма менше використовується рослинами, при цьому вона легко зв’язується з ґрунтовими колоїдами і не вимивається з ґрунту та, залежно від ґрунтових умов і активності мікрофлори, починає переходить в нітратну (через 20-40 днів), що забезпечує її пролонговану дію. Амідна форма є достатньо рухомою в ґрунті (1,3-1,9 см за добу), не зв’язується з гуртовими колоїдами, але переходить в амонійну форму на протязі 2-4 днів. Амідну форму в своєму складі містять карбамід 100 % і КАС – 50 %.

       Велике значення має внесення комплексних припосівних добрив, адже, в момент переходу проростка із живлення запасними речовинами насінини на ґрунтове, необхідно, щоб  поряд з кореневою системою в достатній кількості були основні елементи живлення, зокрема NPKS (тоді не буде відбуватися затримка росту і розвитку, що відповідно впливає в результаті на продуктивність рослин соняшника).

        Отже, для отримання урожаю на рівні 3-3,5 т/га,  насіння соняшника необхідно забезпечити азотом під передпосівну культивацію, залежно від родючості ґрунту, в дозі 50-70 кг/га д.р. (у вигляді карбаміду або КАСу), що забезпечить пролонговану дію і відсутність інтенсивного переростання рослин. При посіві бажано вносити комплексні добрива в складі N15-20P15-20K15-20S3-5., що забезпечить оптимальні умови переходу живлення рослини соняшнику з запасних речовин насінини на ґрунтове.

3. Передпосівна обробка ґрунту. Для успішного збереження та підтягування вологи до посівного шару ґрунту потрібно розуміти важливість вибору знарядь обробітку. Для збереження вологи ми маємо зруйнувати пори, а на глибині посіву сформувати рівне і ущільнене насіннєложе .

       Таким чином, основне завдання передпосівного обробітку ґрунту  сформувати рівне насіннєложе з підпертою та підтягнутою вологою, що можна досягти завдяки  застосуванню лапових агрегатів, які рівномірно підрізають ґрунт, знищуючи також бур’яни, та під свою вагою ущільнюють сформоване рівне насіннєложе.

4.  Проростання насіння. Насіння має ввібрати 80-90 % вологи від маси насінини (слід враховувати масу 1000 насінин, енергію росту, схожість, а також зважають на запаси вологи на глибині посіву).

        Для зон недостатнього та нестійкого зволоження притаманне швидке наростання температурних режимів з швидкою втратою вологи та тривалими періодами відсутності опадів. Для зони достатнього зволоження більш раціональним є врахування придатності до ранніх строків посіву гібриду.

        Тому, при плануванні конвеєра посіву та підборі глибини посіву, в зоні нестійкого та недостатнього зволоження, враховуємо в першу чергу прогноз погоди, щоб уникнути попадання рослин під повернення тривалих весняних заморозків, а для зони достатнього зволоження враховуємо придатність гібридів для ранніх строків посіву. При цьому глибина посіву повинна передбачати закладання насіння в вологий шар ґрунту 1,5-2 см з врахуванням, що оптимальна глибина посіву 4-5 см.

5. Густота посівів. Хоча соняшник формує потужну кореневу систему (до 2,5 м) для зон нестійкого та недостатнього зволоження - лімітуючим фактором з року в рік виступає волога (важливою є оптимізація та дотримання рекомендованих густот по гібридам), а для зон достатнього зволоження - основним лімітуючим фактором є живлення рослин.

В загальному враховуючи лімітуючі фактори ми рекомендуємо дотримуватись наступних рекомендацій:

            Гібриди з ранньою стиглістю необхідно висівають так, щоб на момент збирання отримувати густоту на рівні верхньої межі, а чим пізніший гібрид, тим ближче до нижньої межі  по густотам він має бути сформований.

При остаточному розрахунку густоти посіву обов’язково потрібно враховувати схожість (+ % до норми висіву), наявність ґрунтових шкідників (+3-5 % до норми висіву) та дотримуватись рекомендацій компаній виробників.

6. Вплив бур’янів на продуктивність соняшнику. На початкових етапах росту бур’яни значно швидше  розвиваються, складаючи активну конкуренцію рослинам соняшнику за світло, вологу і елементи живлення. При наявності бур’янів, в фазі 4-5-ї пари листків, завдяки сильній конкуренції з їх боку відбувається закладка меншого за розмірами кошика з меншою кількість кілець квіток, що значно зменшує потенціал культури.

          Отже, для успішного захисту посівів соняшнику від бур’янів, рекомендуємо проводити захист ґрунтовими гербіцидами від широкого спектру бур’янів  - препаратами на основі ацетохлору (Еталон, Аценіт, Ацетоган, Харнес та ін. в нормі 1,5-2,0 л/га) в поєднанні з прометрином (Альфа-прометрин, Проемтрекс, та ін. в нормі 2,0 л/га). При значному забур’янені аброзією полинолистою можна використовувати флурохлорідон (Рейсер в нормі 2,0-3,0 л/га).

         Ефективну ґрунтову дію проти бур’янів  і м’яку дію на культуру мають препарати на основі S-металохлору і тербутилазина, зокрема Прімекстра TZ Голд 500 SC і ін.

Рекомендації розроблені агрономом-консультантом,

кандидатом сільськогосподарських наук,

практиком Кифорук В.В.