СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ І НОРМИ ВИТРАТ

МЕХАНІЗМ ДІЇ

Інсектоакарицид має системну та контактно-шлункову дію.Завдяки системним властивостям препарат швидко поглинається листям, стеблом та корінням, а потім розподіляється по всій рослині , в основному
акропетально. Сисні комахи гинуть внаслідок живлення соком рослини. Висока системність та рівномірний розподіл діючої речовини всередині
рослини забезпечує захист відростаючих частин рослини. Виражена контактна дія препарату швидко проявляється на фітофагах, які безпосередньо контактують з робочим розчином. Активно впливає через покриви комахи.

СПЕКТР ДІЇ

Шкідливі об´єкти

Жужелиця хлібна – Zabrus tenebrioides Goeze.
Трипс пшеничний – Haplothrips tritici Kurd.
Щитоноска бурякова – Cassida nebulosa L.
Південна стеблова совка – Oria musculosa Hb.
Бавовникова совка – Helicoverpa armigera Hbn.
Акацієва вогнівка – Etiella zinckenella Tr.
Смугаста хлібна блішка – Phyllotreta vittula Redt.
Просяний комарик – Stenodiplosis panici Plot.
Ковалик посівний – Agriotes sputator L.
Гессенська муха – Mayetiola destructor Say.
Бурякова мінуюча міль – Scrobipalpa ocellatella Boyd.
Ярова совка - Amphipoea fucosa Frr.6
Скосар кримський – Otiorhynchus asphaltinus Germ.
Темна цикадка – Laodelphax striatella Fall.
Горохова совка – Ceramica pisi L.
П’явиця синя – Oulema lichenis Voet.
Ковалик смугастий – Agriotes lineatus L.
Опоміза пшенична – Opomуza florum F.
Бурякова мінуюча муха – Pegomyіa betae Curt.
Злакова листовійка – Cnephasia pascuana Hbn.
Виноградний борошнистий червець – Planococcus ficus Sign. (Pseudococcus citri Risso)
Звичайна злакова попелиця – Schizaphis graminum Rond.
Бурякова листкова попелиця – Aphis fabae Scop.
Кузька, або хлібний жук – Anisoplia austriaca Hrbst.
Блішка хвиляста – Phyllotreta undulata Kutsch.
Темний ковалик – Agriotes obscurus L.
Зеленоочка – Chlorops pumilionis Bjerk.
Пшенична (чорна злакова) муха – Phorbia securis Tiens.
Трубкокрут багатоїдний, або грушевий – Byctiscus betulae L.
Велика злакова попелиця – Sitobion avenae F.
Буряковий клоп – Polymerus cognatus Fieb.
Озима муха – Leptohylemуa coarctata Fll.
Горохова галиця – Contarinia pisi Winn.
Ковалик чорний – Athous niger L.
Шведські мухи – Oscinella L.
Картопляна міль – Phthorimaea operculella Zell.
Падучка темна – Adoxus obscurus L.
Черемхова попелиця – Rhopalosiphum padi L.
Звичайний буряковий довгоносик – Bothynoderes punctiventris Germ.
Муха яра – Phorbia genitalis Schnabl.
Ріпаковий листоїд – Entomoscelis adonidis Pall.
Мідляк піщаний – Opatrum sabulosum L.
Красун, або хрущ польовий – Anisoplia segetum Hrbst.
Картопляна, або болотна совка – Hydraecia micacea Esp.
Совка капустяна – Mamestra brаssicae L.
Виноградна кружкова міль – Holocacista rivillei Stt.
Ячмінна попелиця – Brachycolиs noxius Mordv.
Шкідлива черепашка – Eurygaster integriceps Put.
Смугастий буряковий довгоносик – Chromoderus fasciatus Müll.
Трипс гороховий – Kakothrips robustus Uzel.

ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Обробку доцільно розпочинати за чисельності шкідників, що перевищує економічний поріг шкідливості (залежно від виду фітофага). Об′єм робочого розчину має бути достатнім для повного покриття всієї листової поверхні культури. Не допускати стікання робочого розчину з обробленої листової поверхні. Уникати застосування препарату під час спеки, засухи, заморозків, сильного вітру та інших несприятливих погодних умов.
Ефективність дії препарату та його безпечність для людини і довкілля значною мірою залежить від якості проведення обробки. Тому слід ретельно
дотримуватися правил регулювання обладнання для внесення препарату, приготування робочого розчину та організації проведення робіт по його застосуванню.